23 лютого 2017

Ліцензія для лікаря: вихід з рабства чи нові кайдани?

Плани запровадити індивідуальне ліцензування медичних працівників в Україні викликали неоднозначну реакцію. Хтось гордий з того, що в нас нарешті «все буде як у людей», дехто мріє «розправити крила» в пошуку нових можливостей і заробітків, однак більшість переконана: за нинішніх умов це стане черговою бюрократичною тяганиною і головним болем для медиків. Кому на руку нововведення — лікарям, пацієнтам чи чиновникам? 

                Цій темі присвячений черговий  дискусійний клуб газети «Ваше здоров’я». Читайте різні точки зору та коментарі з цього приводу на сторінках газети у номері №5-6 від 10.02.2017р. або на сайті  за зсилкою   

03 лютого 2017

Готуємось до планових перевірок органів Держпраці

На сайті ГУ Держпраці у Львівській області опублікований план проведення перевірок суб’єктів господарювання на 2017 рік (додається), до якого потрапила чимала кількість закладів охорони здоров’я.
Нагадаємо, що дія Закону від 03.11.2016 №1728-VIII, який встановив мораторій на планові перевірки суб’єктів господарювання до 31 грудня 2017 року, не поширюється на відносини, що виникають під час проведення заходів нагляду (контролю) Державною службою України з питань праці та її територіальними органами.
Порядок проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів затверджений наказом Мінсоцполітики від 02.07.2012  № 390. Ним же схвалена форма акту перевірки, в якому по пунктах розписано вимоги трудового законодавства, по яких здійснюється перевірка.
Держпраці звертає особливу увагу на те, що роботодавець зобов’язаний оформити працівника на роботі у встановленому порядку з першого дня виконання ним трудової функції, тобто видати відповідний наказ та повідомити органи фіскальної служби, забезпечити достовірний облік виконаної працівником роботи та бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку, виплачувати заробітну плату працівникам регулярно не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду за який здійснювалася виплата, оплачувати роботу в надурочний час, у святковий і неробочий день у подвійному розмірі, проводити розрахунок в день звільнення, а також здійснювати інші виплати, передбачені чинним законодавством. Підвищення розміру мінімальної заробітної плати (3200грн.) не може бути підставою для переведення працівника на неповний робочий час чи звільнення працівника.
Одними з найпоширеніших порушень Закону України «Про відпустки», на які звертають увагу під час перевірки, є виплата відпускних пізніше, як за три дні до відпустки, а працівники письмово повідомляються про дату початку відпустки пізніше як за два тижні.

Статтею 265 Кодексу законів про працю України передбачена відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців у вигляді штрафу в разі:
  • фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати ЄСВ та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення ( 96 000 грн);
  • порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі - у трикратному розмірі МЗП (9 600 грн);
  • недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у десятикратному розмірі МЗП,  за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення (32 000 грн);
  • недотримання встановлених законом гарантій та пільг мобілізованим працівникам - у десятикратному розмірі МЗП, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення (32 000 грн);
  • недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні - у трикратному розмірі МЗП, встановленої законом на момент виявлення порушення ( 9600 грн);
  • недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю для виявлення неоформлених трудових відносин, - у стократному розмірі МЗП, встановленої законом на момент виявлення порушення (320 000 грн);
  •  порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених вище, - у розмірі однієї МЗП ( 3 200 грн).

Крім зазначених штрафів, у разі виявлення порушень трудового законодавства до адміністративної відповідальності можуть бути притягнуті безпосередньо винні посадові особи  згідно ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Проінформований –значить захищений.



02 лютого 2017

Суд скасував постанову Уряду №1024 про норматив забезпечення лікарняними ліжками

31.01.2017р. Київським апеляційним адміністративним судом визнано протиправною та скасовано постанову Кабінету Міністрів України “Про затвердження нормативу забезпечення стаціонарними лікарняними ліжками у розрахунку на 10 тис. населення” № 1024 від 25.11.2015 за адміністративним позовом Професійної спілки працівників охорони здоров’я України.
Відповідно до пункту 10.2 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» № 7 від 20.05.2013, «скасування» акта суб'єкта владних повноважень означає, що постанова КМУ №1024 не породжувала жодних правових наслідків від моменту її прийняття. 
Дане рішення суду набуло чинності з моменту оголошення.


Довідково: Постановою КМУ №1024 було встановлено новий норматив забезпечення стаціонарними ліжками, а саме 60 ліжок на 10 тисяч населення. До того даний показник передбачав 80 ліжок/10 тис. нас.
На виконання зазначеної постави у 2016 році відбувалися процеси оптимізації ліжкової мережі, що призводили до скорочення штату, а відтак і вивільнення працівників.

Станом на 1 січня 2017 року у Львівській області є 20488 ліжок стаціонарного лікування, що становить 80,7 ліжок  на 10 тис.нас.

13 січня 2017

Роз’яснення щодо правил оплати праці у зв’язку із забезпеченням мінімальної заробітної плати

Мінсоцполітики 12.01.2017р. надав роз’яснення щодо застосування норм Закону України від 06.12.2016 № 1774-VIII „Про внесення змін до деякихзаконодавчих актів України” (далі – Закон) в частині правил нарахування зарплати у різних випадках в контексті забезпечення розміру мінімальної заробітної плати.
Нагадаємо, що згідно постанови КМУ від 28.12.2016 №1037 „Про оплату праці працівників установ, закладів та організацій окремихгалузей бюджетної сфери” з 01.01.2017 посадові оклади (тарифні ставки) працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери розраховуються виходячи з посадового окладу (тарифної ставки) працівника 1 тарифного розряду, визначеного у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, який у 2017 році  становить 1600 гривень.
         При цьому керівникам установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери з метою недопущення „зрівнялівки” в розмірах заробітної плати доручено забезпечити в межах фонду оплати праці диференціацію заробітної плати працівників, які отримують її  на рівні мінімальної, за рахунок встановлення доплат, надбавок, премій залежно від складності, відповідальності  та умов виконуваної роботи, кваліфікації працівника, результатів його праці.
         Мінімальна заробітна плата з 1.01.2017р. становить 3200 грн.

Основні вимоги щодо забезпечення мінімального розміру ЗП:

ü При обчисленні розміру заробітної плати працівника для забезпечення її мінімального розміру не враховуються доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров’я, за роботу в нічний час та надурочний час, роз’їзний характер робіт, премії до святкових і ювілейних дат. 
У випадку, коли працівнику встановлені доплати за роботу у шкідливих умовах праці, зазначені доплати мають виплачуватись понад розмір мінімальної заробітної плати (3 200 гривень).
Якщо ж умовами оплати праці передбачено підвищення посадових окладів працівників, наприклад, за роботу в установах і організаціях, розташованих на території населених пунктів, яким надано статус гірських, за роботу в певних типах закладів, за роботу у шкідливих та важких умовах праці, то зазначене підвищення враховується до мінімальної заробітної плати.

ü Якщо працівник виконав місячну норму праці, а нарахована йому заробітна плата є нижчою від законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати, роботодавець зобов’язаний  провести доплату до її рівня, яка виплачується щомісячно одночасно із заробітною платою. 
Якщо ж працівник не виконав місячну норму праці, перебував у відпустці, на лікарняному, працює неповний робочий час  тощо, то оплата його праці проводиться пропорційно виконаній нормі праці.

ü Час простою не з вини працівника оплачується згідно з нормами статті 113  КЗпП не нижче двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу) без проведення доплати до рівня мінімальної заробітної плати.
        
ü При запровадженні підсумованого обліку робочого часу з обліковим періодом місяць робота понад нормальну тривалість робочого часу за обліковий період оплачується як надурочна і зазначена виплата здійснюється понад розмір мінімальної заробітної плати. 
Якщо робота при підсумованому обліку робочого часу виконується в межах встановленої працівнику тривалості робочого часу,  яка є меншою нормальної тривалості робочого часу, відповідно до графіку роботи, йому нараховується заробітна плата у розмірі не нижчому від мінімальної заробітної плати. 
Для підприємств, на яких встановлено підсумований облік робочого часу,  з метою зменшення годин надурочної роботи та навантаження на фонд оплати праці рекомендується застосовувати такі облікові періоди як півріччя, рік.



12 січня 2017

Скасовано обов'язкове відпрацювання для випускників ВНЗ

З 1 січня 2017 року набрав чинності давноочікуваний Закон України «Про внесення змін до ЗаконуУкраїни "Про вищу освіту" від 6 жовтня 2016 року № 1662-VIII щодо працевлаштування випускників.
Вказаним законом були внесені ряд змін до Закону України "Про вищу освіту", що має неабияке значення для випускників саме навчальних медичних закладів, оскільки галузь охорони здоров’я була чи не єдиною, де дійсно здійснювався обов’язковий розподіл  і працевлаштування випускників за державним замовленням, а  відповідно вони повинні були відпрацювати за скеруванням  три роки.
Зокрема, стаття 64 Закону доповнена нормою, згідно якої випускники вищих навчальних закладів вільні у виборі місця роботи, крім військових. Вищі навчальні заклади не зобов’язані здійснювати працевлаштування випускників.
На МОЗ України покладається функція щодо сприяння працевлаштуванню випускників ВНЗ, що належать до сфери його управління, надання випускникам інформації про наявність вакансій у закладах охорони здоров’я  незалежно від форми власності та підпорядкування для можливого працевлаштування.
З іншої сторони, особи, які уклали угоду про відпрацювання не менше трьох років у сільській місцевості або селищах міського типу, мають право на першочергове зарахування до вищих медичних навчальних закладів за державним замовленням. Таким молодим спеціалістам держава відповідно до законодавства має забезпечувати безоплатне користування житлом з опаленням і освітленням у межах встановлених норм.
Таким чином, обов’язкове відпрацювання трьох років для випускників вищих медичних навчальних закладів, які навчалися за рахунок державного замовлення, скасоване.

Втім, вже сьогодні виникають багато питань щодо застосування вказаних норм закону на практиці.  Зокрема,  чи повинні відпрацювати три роки, насамперед у сільській місцевості, особи, які вже працюють, і які уклали відповідну угоду. Як буде визначатися місце проходження інтернатури? З цього приводу напрошуються чіткі роз’яснення МОЗ України.

05 січня 2017

Працівників закладів охорони здоров'я звільнено від подання Е-декларацій



Сьогодні, 5 січня 2017 року, набрав чинності Закон України «Про Вищу раду правосуддя» від 21.12.2016  1798-VIII, пунктом 23) ч.3 Прикінцевих та перехідних положень якого стаття 45 Закону України «Про запобігання корупції» доповнена частиною п’ять наступного змісту:
5. Дія розділу VII цього Закону не поширюється на посадових осіб закладів, установ та організацій, які здійснюють основну діяльність у сфері соціального обслуговування населення, соціальної та професійної реабілітації інвалідів і дітей-інвалідів, соціального захисту ветеранів війни та учасників антитерористичної операції, охорони здоров’я (крім керівників закладів охорони здоров’я центрального, обласного, районного, міського (міст обласного значення, міст Києва та Севастополя) рівня), освіти (крім керівників вищих навчальних закладів та їх заступників), науки (крім президентів Національної академії наук України та національних галузевих академій наук, перших віце-президентів, віце-президентів та головних учених секретарів Національної академії наук України та національних галузевих академій наук, інших членів Президії Національної академії наук України та президій національних галузевих академій наук, обраних загальними зборами Національної академії наук України та національних галузевих академій наук відповідно, керівників науково-дослідних інститутів та інших наукових установ), культури, мистецтв, відновлення та збереження національної пам’яті, фізичної культури, спорту, національно-патріотичного виховання.

Таким чином, вимоги Закону України «Про запобігання корупції»  щодо фінансового контролю, зокрема подання Е-декларацій,  поширюються лише на  керівників закладів охорони здоров’я центрального, обласного, районного, міського (міст обласного значення, міст Києва та Севастополя) рівня.
 Всі інші посадові особи державних та комунальних закладів охорони здоров’я звільняються  від Е-декларування. Це стосується також і вимог повідомляти Національне агентство запобігання корупції  про відкриття валютного рахунку в установі банку–нерезидента, а також повідомляти про суттєві зміни у майновому стані (придбання активів на суму, що перевищує 50 прожиткових мінімумів).

Нагадаємо, що впродовж 2014-2015 років Львівська обласна організація профспілки працівників охорони здоров’я України неодноразово зверталася до профільного комітету Верховної ради України та народних депутатів із клопотанням звільнити працівників закладів  охорони здоров’я з під дії вимог додо урегулювання конфлікту інтересів та подання декларацій.


Медична реформа у 2017 році відбуватиметься поетапно

Із січня 2017 року в Україні стартував перший етап медичної реформи, який полягає в зміні фінансування первинної ланки медичної допомоги.
Перетворення, які відбуватимуться в галузі протягом року, будуть поетапними та запроваджуватимуться разом з інформуванням лікарської та пацієнтської спільноти.
Протягом першого півріччя медична галузь працюватиме в штатному режимі, а переважна більшість підготовчої роботи відбуватиметься на рівні МОЗ України, уряду, парламенту та регіональних управлінь охорони здоров’я, громад та медичних закладів.
Зокрема, підготовка галузі до впровадження реформи в першому півріччі 2017 р. передбачає:
1. Доопрацювання нормативної бази щодо реформування, зокрема, двох законів та низки наказів МОЗ;
2. Адаптація міжнародних протоколів лікування для первинної ланки;
3. Формування гарантованого переліку послуг (у зв’язку зі збільшенням видатків бюджету на медицину у 2017 р. середня вартість обслуговування пацієнта на первинці буде переглянута у бік збільшення);
4. Затвердження на рівні уряду складу та меж госпітальних округів;
5. Впровадження у лютому 2017 р. референтного ціноутворення;
6. Впровадження реімбурсації ліків з квітня 2017 р.;
7. Розробка та впровадження першого компоненту електронної охорони здоров’я – реєстру пацієнтів, лікарів, медичних закладів.
Наразі МОЗ України підготував календарний план впровадження реформи на 2017 р. Після його затвердження Урядом покроковий план буде оприлюднено для широкого загалу.
Інформація з сайту МОЗ України 


02 січня 2017

Зміни у сфері бюджетного та трудового законодавства


Уже традиційно з початком нового року вступає в силу значна кількість змін до законів та інших нормативно-правових актів, які пов’язані, насамперед,  із прийняттям Державного бюджету. Відповідно з’являються нові правила у сфері бюджетного, податкового, трудового та іншого законодавства. Пропонуємо для ознайомлення та використання в роботі основні нормативно-правові акти з даного приводу.




3.  Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016  1774-VIII (про зміну прив’язки виплат на зборів до прожиткового мінімуму замість мінімальної заробітної плати)

4. Постанова КМУ від 28.12.2016р. №1037 «Про оплату праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» (про І тарифний розряд 1600 грн. і зобов’язання керівників забезпечити диференціацію в оплаті праці за рахунок додаткових доплат, надбавок, премій)


6.    Постанова КМУ від 28 грудня 2016 р. № 1007 «Про внесення зміни до пункту 5 Порядку та умов надання медичної субвенції з державногобюджету місцевим бюджетам» (про встановлення пропорції розподілу медичної субвенції ОТГ на первинну та вторинну медичну допомогу)



30 грудня 2016

40% субвенції ОТГ - первинна медична допомога, 60% - вторинна медична допомога

Відповідно до постанови КМУ від 28 грудня 2016 р. № 1007 ради об’єднаних територіальних громад передають кошти субвенції для здійснення видатків на вторинну медичну допомогу до бюджетів відповідних районів, міст обласного значення та об’єднаних територіальних громад в обсязі не менш як 60 відсотків обсягу субвенції, передбаченої для об’єднаних територіальних громад, які добровільно об’єдналися на базі районів, і не менш як 70 відсотків обсягу субвенції, передбаченої для об’єднаних територіальних громад, які добровільно об’єдналися на базі міст обласного значення

З НОВИМ РОКОМ !