Постановою
КМУ від 13 січня 2023 р. № 28 «Деякі питання оплати праці медичних, фармацевтичних
працівників та фахівців з реабілітації державних та комунальних закладів
охорони здоров’я» встановлено мінімальний
рівень оплати праці для медичних, фармацевтичних працівників та фахівців з
реабілітації державних та комунальних закладів охорони здоров’я.
Передбачено,
що мінімальний розмір оплати праці медичних, фармацевтичних працівників та
фахівців з реабілітації за виконану у повному обсязі місячну (годинну) норму праці
установлюється в межах фонду оплати праці на рівні не менше:
20
000 гривень для осіб, які займають посади у закладах охорони
здоров’я:
-
лікарські
посади (крім лікарів-інтернів),
-
фармацевтів (крім
фармацевтів-інтернів),
-
професіоналів
у галузі охорони здоров’я,
-
професіоналів з вищою немедичною освітою у
сфері охорони здоров’я;
13
500 гривень для осіб, які займають посади у закладах охорони
здоров’я, віднесені єдиними кваліфікаційними вимогами до посад фахівців (крім лікарів-інтернів та
фармацевтів-інтернів).
!!! Важливо: порівняно
із постановою КМУ від 12 січня 2022 р. № 2, яка застосовувалася у 2022 році, постановою
КМУ від 13 січня 2023 р. № 28 розширено перелік працівників, на які
поширюються передбачені мінімальні рівні оплати праці. Так вимога про
мінімальний рівень в розмірі 20 тис. грн відтепер обов’язкова також і для фармацевтів (крім фармацевтів-інтернів)
та професіоналів у галузі охорони
здоров’я (зокрема, ерготерапевтів та фізичних терапевтів), а вимога щодо
13,5 тис. грн поширюється на усі посади, віднесені єдиними кваліфікаційними вимогами
до посад фахівців (крім
лікарів-інтернів та фармацевтів-інтернів).
При
визначенні посад, зайняття яких дає право на встановлений мінімальний рівень
оплати праці, слід керуватися відповідними Переліками посад, які затверджені наказом МОЗ України 28.10.2002 № 385
«Про затвердження переліків закладів охорони здоров'я, лікарських посад, посад
фармацевтів, посад фахівців з фармацевтичною освітою, посад професіоналів у
галузі охорони здоров'я, посад фахівців у галузі охорони здоров'я та посад
професіоналів з вищою немедичною освітою у закладах охорони здоров'я», а
також Довідником кваліфікаційних характеристик професій працівників Випуск 78 Охорона
здоров'я, затвердженим наказом МОЗ від 29.03.2002 № 117.
Дані
вимоги застосовуються з 1 січня 2023
року. На відміну від постанови КМУ від 12 січня 2022 р. №2 “Деякі питання
оплати праці медичних працівників закладів охорони здоров’я”, застосовування якої було обмежене 2022 роком, постанова КМУ від 13 січня 2023 р. № 28 прийнята на безстроковий
період.
Положення
постанови КМУ від 13 січня 2023 р. № 28 обов’язкові для дотримання усіма державними
та комунальними закладами охорони здоров’я, які одержали ліцензію на право
провадження господарської діяльності з медичної практики, тобто як бюджетними установами,
так і комунальними некомерційними
підприємствами, які мають укладені договори з НСЗУ в рамках Програми медичних
гарантій.
При
цьому, зазначені вимоги щодо мінімального рівня оплати праці не поширюються на:
- державні
та комунальні заклади охорони здоров’я, які мають укладені з НСЗУ договори про
медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, якщо витрати
на оплату праці з нарахуваннями за поточний місяць, що розраховані з
врахуванням зазначених вимог, перевищують
85 відсотків отриманих у поточному місяці грошових коштів з урахуванням
накопичених залишків;
- медичних
працівників, які залучені виключно до надання первинної медичної допомоги
(лікарів або інших медичних працівників, які працюють під керівництвом таких
лікарів), у разі, коли лікаря обрали менше
ніж 70 відсотків пацієнтів оптимального обсягу практики первинної медичної
допомоги;
Під час обчислення розміру
заробітної плати працівника для забезпечення її мінімального розміру
враховуються основна, додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та
компенсаційні виплати.
!!!
Слід звернути увагу, що постановою КМУ від 13 січня 2023 р. № 28, як і постановою
КМУ від 12 січня 2022 р. № 2, встановлено мінімальний рівень оплати праці за
виконану у повному обсязі місячну (годинну) норму праці, під час обчислення якої
для забезпечення цього мінімального розміру враховується основна, додаткова
заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати. Водночас питання
регулювання та формування структури та розміру складових виплат заробітної
плати (посадовий оклад, надбавки, доплати, премії тощо) згідно статті 97 КЗпП
України відноситься до внутрішньої компетенції закладу охорони здоров’я (КНП) і
визначається у колективному договорі.
Граничний
розмір надбавок, передбачених у підпункті “а” підпункту 2 пункту 3 постанови КМУ
від 30 серпня 2002р.№ 1298 “Про оплату праці працівників на основі Єдиної
тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ,
закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери”, може бути збільшений
медичним, фармацевтичним працівникам та фахівцям з реабілітації державних та
комунальних закладів охорони здоров’я для досягнення розміру нарахованої
заробітної плати, передбаченого абзацами третім і четвертим цього підпункту, та
диференціації заробітної плати в межах наявного фонду оплати праці. При цьому
такі надбавки не враховуються під час установлення доплат та інших надбавок
медичним, фармацевтичним працівникам та фахівцям з реабілітації державних та
комунальних закладів охорони здоров’я.
Диференціація
заробітної плати медичним, фармацевтичним працівникам та фахівцям з
реабілітації державних та комунальних закладів охорони здоров’я здійснюється у
межах фонду оплати праці шляхом встановлення доплат та надбавок з урахуванням
складності, відповідальності та умов виконуваної роботи, кваліфікації
працівника, результатів його роботи.
У
разі встановлення медичному, фармацевтичному працівнику та фахівцю з
реабілітації державних та комунальних закладів охорони здоров’я неповного
робочого дня або неповного робочого тижня, а також під час невиконання
працівником у повному обсязі встановленої норми тривалості робочого часу вимога
щодо встановленого мінімального розміру оплати праці застосовується пропорційно
до виконаної працівником норми праці.
Аналогічні
за змістом вимоги одночасно внесені також до пункту 1 додатка 3 до Типової форми
договору про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій,
затвердженої постановою КМУ від 25 квітня 2018 р. № 410 “Про договори про
медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій”.
Відповідно
визнано таким, що втратив чинність, пункт 1 постанови КМУ від 12 січня 2022 р.
№ 2 “Деякі питання оплати праці медичних працівників закладів охорони здоров’я”,
який встановлював ці ж самі розміри мінімальні
розміри заробітної плати (20 тис. та 13,5 тис. відповідно), але згадана
постанова їх передбачала лише на 2022 рік.
Постанову
КМУ від 13 січня 2023 р. № 28:
Немає коментарів:
Дописати коментар