Положення про умови роботи за сумісництвом поширюється лише на працівників підприємств, установ організацій державної форми власності

Такий висновок зробив Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ (ухвала від 29.09.2017р. у справі № 199/1258/16-ц) при розгляді справи за позовом про поновлення на роботі працівника (сумісника), який був звільнений у зв’язку із  з прийняттям на роботу працівника, який не є сумісником (ст. 7 КЗпП України  та п.8 Положення №43).

Згідно ст. 7 КЗпП України особливості регулювання праці осіб, які працюють    у районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я, тимчасових і сезонних працівників, а також працівників, які працюють у фізичних осіб за трудовими договорами, додаткові (крім передбачених у ст. ст. 37, 41 цього Кодексу) підстави для припинення трудового договору деяких категорій працівників за певних умов (порушення встановлених правил прийняття на роботу та ін.) встановлюються законодавством.

Згідно з п. 8 Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державнихпідприємств, установ і організацій, затвердженого наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України   від 28 червня 1993 року № 43 (надалі – Положення №43), звільнення з роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ й організацій проводиться з підстав, передбачених законодавством, а також у разі прийняття працівника, який не є сумісником, чи обмеження сумісництва у зв'язку з особливими умовами та режимом праці без виплати вихідної допомоги.

Скасовуючи рішення апеляційного суду (яким відмовлено у позові) та залишивши в силі рішення суду першої інстанції про поновлення на роботі, ВССУ вказав, що ст. 7 КЗпП України не містить такої підстави звільнення, як прийняття на роботу працівника, який не є сумісником, а Положення № 43 поширює свою дію лише на державні підприємства, установи і організації, до яких  комунальне підприємство не відноситься, оскільки створено на комунальній власності.

Посилання на те, що постанова Кабінету Міністрів України від 3 квітня 1993 року № 245 «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ іорганізацій» стосується також і комунальних підприємств, ВССУ визнав безпідставними, оскільки зазначена постанова стосується роботи за сумісництвом працівників лише державних підприємств, установ і організацій.

Нагадаємо, що весь це час на практиці і Міністерство соціальної політики, і контролюючі органи дотримувались позиції, що постанова КМУ № 245  і Положення №43, а відповідно і обмеження щодо роботи за сумісництвом, поширюються в тому числі і на підприємства, установи, організації комунальної форми власності, тобто і комунальні заклади охорони здоров'я