Питання впровадження індивідуальних ліцензій медичних працівників

Відповідно до проекту закону «Про заклади охорони здоров’я та медичне обслуговування» (стаття 12) передбачається, що забезпечення якості медичного обслуговування здійснюється шляхом ліцензування професійної діяльності медичних працівників, ліцензування господарської діяльності у сфері охорони здоров'я, акредитації закладів охорони здоров'я, сертифікації систем управління якістю медичної допомоги в закладах охорони здоров'я та стандартизації медичної допомоги.  Ліцензування професійної діяльності лікарів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, за участі професійних громадських організацій медичних і фармацевтичних працівників. Здійснення професійної діяльності лікарями на території України можливе за умови наявності у них відповідної ліцензії.

Вищевказана ініціатива в подальшому була підтверджена і підтримана також в листі МОЗ України від 28.04.2014р. №17/10/671-14/11700, проте уже в рамках розгляду пропозицій Уряду щодо перегляду ліцензійних та дозвільних документів.

У зв'язку з цим на засіданні президії Львівської обласної організації професійної спілки працівників охорони здоров’я України було розглянуто питання щодо впровадження обов’язкового індивідуального ліцензування  професійної діяльності медичних працівників, яке набуло надзвичайно актуального характеру.

На президії була висловлена позиція, що запровадження обов’язкового індивідуального ліцензування є недоцільним та передчасним, таким, що не узгоджується із законодавством про ліцензування суб’єктів господарської діяльності, і призведене до створення додаткових бюрократичних механізмів.

Так, відповідно до Основ законодавства України про охорону здоров’я медична допомога надається медичними працівниками, які перебувають у трудових відносинах із закладами охорони здоров’я чи фізичними особами-підприємцями, які здійснюють свою господарську діяльність на підставі відповідної ліцензії з медичної практики.

     Згідно положень цивільного законодавства роботодавець несе цивільно-правову відповідальність за шкоду, спричинену працівником.

Відтак, запровадження індивідуальної лікарської ліцензії, на думку обласної організації профспілки, суперечить як загальним нормам цивільного законодавства, так і положенням Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності».

            Крім того, закріплення на рівні закону обов’язкової індивідуальної лікарської ліцензії, без попереднього чіткого та комплексного бачення правового статусу та особливостей такого ліцензування, наприклад щодо процедури ліцензування, ліцензійних умов, підстав видачі та позбавлення ліцензій, переліку документів, необхідних для отримання ліцензії, взаємозв’язку індивідуальної ліцензії із ліцензією з медичної практики закладу охорони здоров’я тощо, є просто передчасним.

            Щодо забезпечення контролю за якістю діяльності та професійним рівнем лікаря, то на сьогодні такий механізм передбачений у формі обов’язкової періодичної атестації лікарів.

Відповідне звернення із зауваженнями щодо впровадження індивідуального ліцензування професійної діяльності медичних працівників скеровано Міністерству охорони здоров’я України.

Пам’ятаймо: набагато легше щось попередити, ніж пізніше змінити.