25 жовтня 2021

Верховний Суд пояснив різницю між переведенням та переміщенням працівника на іншу роботу

 


Переміщення може здійснюватися лише у випадку, коли не змінюється жодна з істотних умов трудового договору працівника

 Зміна трудової функції, характеру роботи та функціональних обов’язків працівника є переведенням, а не переміщенням, а отже, допускається за його згодою з урахуванням положень статті 32 КЗпП України.

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув у порядку письмового провадження справу №607/14453/20  про скасування наказу про переміщення та поновлення на попередньому місці роботи.

Суд установив, що позивач прийнятий на посаду лікаря-невропатолога четвертого неврологічного відділення у лікарні, потім його переведено на посаду лікаря-невропатолога амбулаторно-поліклінічного відділення, а пізніше – на посаду лікаря-невропатолога організаційно-методичного консультативного відділення амбулаторно-поліклінічного відділення.

Наказом генерального директора лікарні у зв’язку з виробничою необхідністю позивача було переміщено на посаду лікаря-невропатолога інсультного відділення на повну ставку, з оплатою праці відповідно до штатного розпису у межах спеціальності і кваліфікації, обумовлених трудовим договором, без зміни істотних умов праці та оплати праці.

Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився й апеляційний суд, скасував наказ про переміщення та поновив позивача на попередньому місці роботи.

Верховний Суд залишив без змін рішення судів першої та апеляційної інстанцій з огляду на таке.

Згідно зі статтею 32 КЗпП України переведення на іншу роботу допускається тільки за згодою працівника. Переведенням на іншу роботу вважається доручення працівникові роботи, що не відповідає спеціальності, кваліфікації чи посаді, визначеній трудовим договором.

Не вважається переведенням, що потребує згоди працівника, переміщення його на тому ж підприємстві (в установі, організації) на інше робоче місце, в інший структурний підрозділ на території підприємства в межах тієї ж місцевості, доручення роботи на іншому механізмі або агрегаті при продовженні роботи за тією  ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою і з тими ж істотними умовами праці.

Однак і переміщення не може бути безмотивним, не обумовленим інтересами виробництва.

Власник або уповноважений ним орган не має права переміщати працівника  на роботу, протипоказану йому за станом здоров’я.

Зазначена норма трактує поняття «переміщення» у межах спеціальності, кваліфікації чи посади, обумовленої трудовим договором.

Вона передбачає у межах спеціальності, кваліфікації чи посади, обумовленої трудовим договором, зміну:

· робочого місця (тобто місця безпосереднього виконання роботи);

· структурного підрозділу у тій самій місцевості;

· роботи на іншому механізмі або агрегаті.

Переміщення може здійснюватися лише у випадку, коли не змінюється жодна  з істотних умов трудового договору працівника.

Зміна істотних умов праці включає зміну системи та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших. Про зміну істотних умов праці працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці (частина третя статті 32 КЗпП України).

Якщо колишні істотні умови праці не може бути збережено, а працівник не згоден на продовження роботи в нових умовах, то трудовий договір припиняється за пунктом 6 статті 36 цього Кодексу (частина четверта статті 32 КЗпП України).

Суди дійшли обґрунтованих висновків про те, що з дня видачі оспорюваного наказу позивач почав працювати у шкідливих умовах праці, суттєво змінилися його трудові обов’язки на посаді лікаря-невропатолога інсультного відділення. Верховний Суд погодився з висновками судів про те, що позивачу було змінено істотні умови праці, у зв’язку із чим відповідач мав його попередити за два місяці про такі зміни і у випадку згоди позивача на продовження роботи перевести його на посаду лікаря-невропатолога інсультного відділення, чи у випадку незгоди на продовження роботи звільнити на підставі пункту 6 частини першої статті 36 КЗпП України. Проте фактично відбулось переведення позивача на іншу роботу без його згоди, яке названо переміщенням.

 За інформацією сайту sud.ua

Немає коментарів:

Дописати коментар