Аналіз змін до законодавства, пов’язаних із оголошенням карантину через пандемію COVID-19

 Постановою КМУ від 11 березня 2020р. №211 з 12 березня до 3 квітня 2020 р. на території України оголошений карантин та передбачено ряд обмежувальних заходів у зв’язку із епідемією COVID-19. 

Згідно наказу МОЗ України від 25.02.2020р. №521 COVID-19 віднесено до особливо небезпечних інфекційних хвороб (відповідні зміни внесені до наказу МОЗ від 19 липня 1995 року №133).

17 березня 2020 року Верховна Рада України прийняла кілька законів, спрямованих на запобігання поширенню коронавірусної інфекції та несприятливих наслідків епідемії, зокрема:

Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17.03.2020  №530-IX

Закон України «Про внесення змін до деяких законів України, спрямованих на  підвищення доступності лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них, які закуповуються особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я» 17.03.2020 року № 531-IX

Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо підвищення доступності лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них, які закуповуються за кошти державного бюджету, та створення умов для закупівель у сфері охорони здоров’я за кошти державного бюджету» від 17.03.2020 року № 532-IX

Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17.03.2020 року № 533-IX

Щодо питань оплати праці.

1.        Законом  України від 17.03.2020р. №530-IX було доручено Кабінету Міністрів України протягом тижня з дня набрання чинності цим Законом (17 березня 2020 року) встановити додаткові доплати до заробітної плати медичним та іншим працівникам, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання серед людей на коронавірусну хворобу (COVID-19), у розмірі до 200 відсотків заробітної плати на період виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), визначений у рішенні Кабінету Міністрів України про встановлення карантину, до завершення виконання цих заходів.

Вказана норма закону не має прямої дії, оскільки потребує конкретизації та вимагає прийняття підзаконного нормативно-правового акта, яким би був визначений порядок здійснення таких доплат, включаючи категорії працівників та розміри, а також джерела фінансування тощо.

2.      В цей же час чинними  сьогодні є інші нормативно-правові акти, які регулюють питання оплати праці медичних та інших працівників закладів охорони здоров’я в умовах спалахів та епідемії інфекційних хвороб.

Так, відповідно до статті 40 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» за період роботи по ліквідації епідемій і спалахів інфекційних хвороб, а також в осередках особливо небезпечних і небезпечних інфекційних хвороб посадові оклади медичним та іншим працівникам встановлюються в порядку і розмірах, визначених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері трудових відносин та соціального захисту населення.

Постановою КМУ від 11 липня 2011 року №791  передбачено, що умови  оплати  праці  медичних  та  інших працівників за період роботи, пов'язаної з ліквідацією епідемій та спалахів  інфекційних  хвороб,  а  також  в   осередках   особливо небезпечних   і   небезпечних  інфекційних  хвороб  затверджуються Міністерством  праці  та  соціальної  політики  за  погодженням  з Міністерством фінансів і Міністерством охорони здоров'я.

Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 02.06.2003  №145  на виконання вищевказаної постанови КМУ визначений порядок оплати праці за період  роботи  з ліквідації  епідемій  і  спалахів  інфекційних  хвороб,  а також в осередках особливо небезпечних і небезпечних інфекційних хвороб, за умови встановлення на   відповідних територіях карантину, зокрема:

- медичним та іншим працівникам закладів (відділень) охорони здоров'я, які  безпосередньо  зайняті  ліквідацією  епідемій  та лікуванням захворювань людей,  здійснюються доплати до  заробітної плати  в розмірі трьох схемних посадових окладів (тарифних ставок) пропорційно відпрацьованому часу; 

- медичним та іншим  працівникам, які  зайняті  на  інших  роботах з ліквідації епідемій і спалахів, здійснюються доплати до заробітної плати в  розмірі  двох  схемних посадових  окладів  (тарифних  ставок) пропорційно відпрацьованому часу.

Проте, згідно аб. 2 п.п. а) пункту 1.1. даного наказу перелік посад   працівників,   яким  здійснюється  доплата  в розмірі  трьох  або  двох  посадових  окладів  (тарифних  ставок), затверджується Міністерством охорони здоров'я України. Такий перелік на сьогодні відсутній.

3.    Враховуючи вищенаведені проблеми, Професійна спілка працівників охорони здоров’я України 13 березня 2020 року звернулася до Уряду  з приводу внесення змін до наказу №145, а також  затвердження МОЗ України  відповідного переліку посад, для яких встановлюються такі доплати

4.    Із змісту вищевказаних нормативно-правових актів не випливає застережень щодо організаційно-правової форми закладів охорони здоров’я, на які поширюються відповідні норми з оплати праці. Тому такі доплати згідно наказу №145 повинні застосовуватися також і для працівників комунальних некомерційних підприємств.

В цей же час, враховуючи реформування системи охорони здоров’я, нову модель фінансування та перетворення медичних закладів, за рахунок коштів державного бюджету такі доплати можуть здійснюватися у випадку цільового виділення коштів на такі видатки (призначення). В протилежному випадку обов’язок щодо забезпечення виконання відповідних гарантій в оплаті праці працівників, які залучаються до боротьби з епідемією, лягає на плечі органів місцевого самоврядування, які є власниками закладів охорони здоров’я.

5.        Таким чином, норма Закону  від 17.03.2020  №530-IX про встановлення додаткової доплати до заробітної плати медичним та іншим працівникам, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання серед людей на коронавірусну хворобу (COVID-19), у розмірі до 200 відсотків заробітної плати на період виконання заходів, буде мати практичне значення лише у випадку прийняття Урядом відповідного акта та виділення фінансування на зазначені цілі за рахунок коштів Державного бюджету.

6.        Водночас, слід звернути увагу, що відповідно до статті 97 Кодексу законів про працю України оплата праці працівників у підприємствах здійснюється на засадах договірного регулювання, тобто посадові оклади, доплата, надбавки тощо  встановлюються самостійно підприємством, зокрема у колективному договорі, разом з профспілковим комітетом з дотримання мінімальних гарантій, передбачених законодавством.

7.      Згідно вимог статті 37 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» роботи в осередках особливо небезпечних і небезпечних інфекційних хвороб (епідеміологічне обстеження, лікувальні, профілактичні та протиепідемічні заходи, у тому числі дезінфекційні) належать до робіт з особливо шкідливими та шкідливими умовами праці. Перелік посад медичних та інших працівників, які безпосередньо зайняті на роботах із шкідливими та особливо шкідливими умовами праці в осередках інфекційних хвороб, визначається Кабінетом Міністрів України. На цих працівників поширюються встановлені законодавством умови оплати праці, заходи соціального захисту, пільги та компенсації.

Власники (керівники) закладів та установ охорони здоров'я згідно із законодавством забезпечують працівників, які виконують роботи в осередках особливо небезпечних і небезпечних інфекційних хвороб, спеціальним одягом, взуттям і захисними засобами з урахуванням особливостей інфекційної хвороби, факторів передачі інфекції та виконуваної роботи.

Місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності зобов'язані всебічно сприяти проведенню робіт в осередках інфекційних хвороб, оперативно надавати працівникам, які їх виконують, достовірну інформацію щодо епідемічної ситуації, а в необхідних випадках забезпечувати їх транспортом, засобами зв'язку, приміщеннями для роботи та відпочинку, продуктами харчування, спеціальним одягом, взуттям, захисними засобами та засобами для санітарної обробки тощо.

Щодо відпусток та дистанційної форми роботи

8.      Законом  України від 17.03.2020р. №530-IX внесені зміни до статті 84 КЗпП України та статті 26 Закону України «Про відпустки», згідно якої встановлено,  що разі оголошення карантину відповідно до Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" термін перебування у відпустці без збереження заробітної плати на період карантину не включається у загальний термін (коли за сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником та власником або уповноваженим ним органом, але не більше 15 календарних днів на рік).

Як і раніше, вищевказана відпустка без збереження заробітної плати на підставі статті 26 Закону України «Про відпустки» надається лише за згодою двох сторін - працівника та роботодавця.

Інакша ситуація щодо відпустки без збереження заробітної для догляду за дитиною віком до 14 років на період оголошення карантину на відповідній території. Така відпустка надається в обов’язковому порядку  матері на її прохання, а також може бути використана повністю або частинами також батьком дитини, бабою, дідом чи іншими родичами, які фактично доглядають за дитиною, або особою, яка усиновила чи взяла під опіку дитину, одним із прийомних батьків чи батьків-вихователів (пункт 3-1 статті 25 Закону України «Про відпустки»).

9.        Законом  України від 17.03.2020р. №530-IX також установлено, що на період встановлення карантину або обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19):

1) роботодавець може доручити працівникові, у тому числі державному службовцю, службовцю органу місцевого самоврядування, виконувати протягом певного періоду роботу, визначену трудовим договором, вдома, а також надавати працівнику, у тому числі державному службовцю, службовцю органу місцевого самоврядування, за його згодою відпустку;

2) власником підприємства, установи, організації або уповноваженим органом може змінюватися режим роботи органів, закладів, підприємств, установ, організацій, зокрема щодо прийому та обслуговування фізичних та юридичних осіб. Інформація про такі зміни повинна доводитися до відома населення з використанням веб-сайтів та інших комунікаційних засобів;

Проте, цей закон не встановив нового виду відпустки, як і не передбачив додатково можливості відправляти працівників у відпустку у примусовому порядку чи, навпаки, надавати обов’язково відпустку на вимогу працівника. Вищевказаною нормою взагалі не уточнено, про яку відпустку йде мова.

Щодо адміністративної відповідальності за порушення умов карантину та обмежувальних заходів

10.    Законом  України від 17.03.2020  №530-IX внесені зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі – КупАП),  якими кодекс доповнено новою статтею:

Стаття 44-3. Порушення правил щодо карантину людей

Порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами, - тягне за собою накладення штрафу на громадян від 17000 грн до 34000 грн  і на посадових осіб - від 34000 грн до 170000 грн.

Вказана стаття є загальною та відсилає до  інших норм законодавства, зокрема  правил з карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, що встановлені як актами законодавства, так і рішеннями органів місцевого самоврядування. Очевидно, що порушення обмежувальних заходів, передбачених у зв’язку із карантином, підпадатиме під ознаки такого правопорушення.

Вказана стаття також є загальною щодо суб’єкта, тобто відповідальність можуть нести як медичні працівники та посадові особи закладів охорони здоров’я, так пацієнти чи громадяни.

Вирішення питання про притягнення особи до відповідальності за ст. 44-3 КУпАП відноситься до повноважень суду, який розглядає справу на основі протоколу, складеного уповноваженими особами органів Національної поліції, органів охорони здоров’я (щодо завідомо неправдивого виклику швидкої медичної допомоги), органів державної санітарно-епідеміологічної служби,  а також посадових осіб, уповноважених на те виконавчими комітетами сільських, селищних, міських рад.

Щодо адміністративної відповідальності за не оприлюднення або порушення порядку оприлюднення інформації про закупівлі

11.    Внесені зміни до статті 164-14 КУпАП в частині встановлення адміністративної відповідальності за неоприлюднення або порушення порядку оприлюднення інформації про закупівлі, що здійснюються відповідно до положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) - тягнуть за собою накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб від 11900 грн до 17000 грн.

Так, згідно Закону України від 17.03.2020 №530-IX встановлено, що дія Закону  України «Про публічні закупівлі» не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є товари, роботи чи послуги, необхідні для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19). Перелік таких товарів, робіт чи послуг та порядок їх закупівлі затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Проте, за результатами такої закупівлі в електронній системі закупівлі замовник повинен оприлюднити звіт про укладені договори, договір про закупівлю та всі додатки до нього, звіт про виконання договору відповідно до статті 10 Закону України «Про публічні закупівлі». Порушення зазначених вимог є підставою для відповідальності згідно ст. 164-14 КУпАП.

Щодо кримінальної відповідальності за порушення правил карантину.

12.    Змінами до статті 325 Кримінального кодексу України істотно посилена кримінальна відповідальність  за порушення санітарних правил і норм, які спричинили певні тяжкі наслідки.

Стаття 325. Порушення санітарних правил і норм щодо запобігання інфекційним хворобам та масовим отруєнням

Порушення правил та норм, встановлених з метою запобігання епідемічним та іншим інфекційним хворобам, а також масовим неінфекційним захворюванням (отруєнням) і боротьби з ними, якщо такі дії спричинили або завідомо могли спричинити поширення цих захворювань, - карається штрафом від 17000 грн 51000 грн або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.

Ті самі діяння, якщо вони спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки, - караються позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років.

Обов’язковою підставою для кримінальної відповідальності за даною статтею є настання відповідних наслідків -  спричинення цих захворювань або реальна загроза поширення цих захворювань, загибель людей чи інші тяжкі наслідки.

Накази МОЗ України

Наказ МОЗ України від 25.02.2020 № 521 "Про внесення зміни до Переліку особливо небезпечних, небезпечних інфекційних та паразитарних хвороб людини і носійства збудників цих хвороб"

Наказ МОЗ України від 13.03.2020 № 663 "Про оптимізацію заходів щодо недопущення занесення і поширення на території України випадків COVID-19" 

Коронавірусна хвороба 2019 (COVID-19). Стандарти медичної допомоги. Затв. наказом МОЗ України від 25.02.2020 № 552

Наказ МОЗ України від 20.03.2020 № 698 "Про затвердження Тимчасових заходів у закладах охорони здоров’я з метою забезпечення їх готовності для надання медичної допомоги хворим на гостру респіраторну хворобу COVID-19"

!!! На сайті Львівського юридичного медичного  клубу http://pravomedprof.blogspot.com/ створена тематична сторінка КАРАНТИН 2020, де можна знайти ключові нормативні документи, пов’язані із епідемією коронавірусного захворювання.