Про безпідставність стягнення з працівника зайво виплаченої зарплати за роботу за сумісництвом

Верховний суд (КЦС) у своїй постанові від 20.06.2018р. у справі №501/2500/15-ц (провадження №61-4504св18) підтвердив рішення судів, яким відмовлено у задоволенні позову роботодавця до працівника про стягнення зайво виплаченої заробітної плати за роботу за сумісництвом, який було мотивовано незаконністю отримання грошових коштів, що встановлено відповідною перевіркою та підтверджено судами при розгляді адміністративного позову. Зокрема, у даній справі за результатами перевірки КРУ було виявлено  порушення пункту 4 постанови КМУ від 03.04.1993р. «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій», оскільки на посаді головного бухгалтера підприємства, який є керівником структурного підрозділу та якому заборонено працювати за сумісництвом, працює сумісник.

Суди виходили з недоведеності факту недобросовісного набуття відповідачем цих грошових коштів та відсутності рахункової помилки, яка призвела до цього, що виключає можливість їх стягнення на підставі ст. 1215 ЦК України.

Залишаючи ці судові рішення без змін, Верховний Суд зазначив, що до правовідносин щодо набуття грошових коштів без достатньої правової підстави, якщо ці кошти є заробітною платою і платежами, що прирівнюються до неї, яка проведена іншою особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача, застосуванню підлягають положення ст. 1215 ЦК України, за якою зазначені грошові кошти поверненню не підлягають.

До лічильних (рахункових) помилок належать неправильності в обчисленнях, дворазове нарахування заробітної плати за один і той самий період тощо. Не можуть вважатися ними не пов'язані з обчисленнями помилки в застосуванні закону та інших нормативно-правових актів, що має місце у цій справі. Це може бути, наприклад, отримання неправильного підсумку при складанні, невірне написання суми, помилки при введенні початкових даних у комп'ютерну програму, які не вимагають правової оцінки. Таким чином, рахункова помилка – це результат неправильного застосування правил арифметики, – не більше того. Різновидом лічильної помилки може бути, наприклад, отримання неправильного результату при додаванні.

Встановивши, що відповідач отримала від позивача спірні грошові кошти у вигляді заробітної плати, їх виплата проведена позивачем добровільно, без рахункової помилки та без недобросовісності з боку відповідача, суди попередніх інстанцій обґрунтовано відмовили в задоволенні цього позову, поданому на підставі ст. 1215 ЦК України.