Закон про особливості декларування набрав чинності

18 березня набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей подання службовими особами декларацій про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру у 2016 році» від 15 березня 2016 року № 1022-VIII , який спочатку наробив чимало галасу та політичного шуму, пройшовши через вето Президента, а в кінці-кінців його прийняття охарактеризовано, як останнє виконане Україною завдання для встановлення для українців безвізового режиму.

Подаємо аналіз основних положень даного закону.

Суттєве пом’якшення відповідальності за внесення у декларацію завідомо неправдивих відомостей

Незважаючи на те, що цей закон через ЗМІ представлений суспільству  в основному як започаткування  електронного декларування (про що свідчить і сама назва), однак першочергова та ключова його суть полягає у внесенні змін до статті 366-1 Кримінального кодексу України (ККУ) та  статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП), які передбачають значне пом’якшення та навіть звільнення від кримінальної та адміністративної відповідальності за внесення у декларацію завідомо неправдивих відомостей.

Так, відтепер згідно змін до ст.366-1 ККУ кримінальна відповідальність за внесення завідомо неправдивих відомостей у декларацію стосовно майна або іншого об’єкта декларування, що має вартість, настає лише у випадку, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму понад 250 мінімальних заробітних плат, тобто на більш як 344500 грн.

Крім того, передбачені альтернативні покарання за вчинення даного злочину. Зокрема, тепер такі дії караються штрафом від 2500 до 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (тобто від 42500 грн. до 51000 грн.) або громадськими роботами на строк від 150 до 240 годин, або позбавленням волі на строк до 2-х років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3-х років.

 Якщо різниця між задекларованим і фактично наявним майном чи коштами становить від 100 до 250 мінімальних зарплат (тобто від 137800 грн. до 344500 грн.)  відповідно настає адміністративна відповідальність. З цією метою стаття 172-6 КУпАП була доповнена новою частиною 4, яка передбачає санкцію у виді накладення  штрафу від 1000 до 2500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (тобто від 17000 грн. до 42500 грн.)

Якщо задекларовані відомості відрізняються від достовірних на суму до 100 мінімальних зарплат (тобто до 137800 грн), адміністративна відповідальність виключається.

Раніше, нагадаємо, з прийняттям нового Закону України «Про запобігання корупції», який набрав чинності 26 квітня 2015 року, Кримінальний кодекс був доповнений статтею 366-1, згідно якої подання завідомо неправдивих відомостей у декларації носило злочинний характер, тобто визнавалося виключно кримінально-караним діянням, за вчинення якого було передбачено безальтернативну санкцію - позбавлення волі до двох років з обов’язковим позбавленням права займати певні посади чи здійснювати певний вид діяльності

Крім того, згідно змін до частини 1 статті 172-6 КУпАП адміністративна відповідальність за несвоєчасне подання декларація наступає лише тоді, коли декларація не була подана у встановлені строки (наприклад, до 1 квітня) без поважних причин.

Щодо системи електронного декларування

Внесені також деякі зміни до Закону України «Про запобігання корупції» в частині правил  декларування майна, подання виправленої декларації, перевірки декларації.

Слід звернути увагу, що частина 2 статті 49  Закону України «Про запобігання корупції» викладена  у новій редакції, яка зокрема  передбачає, що юридичні особи публічного права (до яких відносяться державні та комунальні заклади охорони здоров’я) зобов’язані перевіряти факт подання суб’єктами декларування, які в них працюють (працювали), декларацій та повідомляти Національне агентство з питань запобігання корупції про випадки неподання чи несвоєчасного подання таких декларацій у визначеному ним порядку. Така норма, зважаючи на електронну систему декларування, є доволі спірною. Адже, незрозуміло яким  чином можна здійснювати таку перевірку за місцем роботи, якщо працівник подаватиме декларацію через мережу інтернет.

Прийнятий закон не передбачає конкретних термінів запровадження системи електронного декларування. Як і раніше, новий порядок подання декларації запрацює тоді, коли про це офіційно сповістить Національне агентство. У законі лише була вилучена норма з прикінцевих положень Закону України «Про запобігання корупції» про введення такої системи не раніше 2017 року, що своєю чергою випадково з’явилася при прийнятті державного бюджету на 2016 рік.

Таким чином, прийнятий закон жодним чином не вплинув на порядок подання декларацій за 2015 рік. Наразі такі подаються до 1 квітня  за місцем роботи у відділ кадрів, як про це повідомлялося раніше.

Втім, прийнятий закон вказує, що якщо у 2016 році запрацює нова система, то протягом 60 календарних днів після початку її роботи за новим порядком будуть змушені подати декларації службові особи, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище. Працівники закладів охорони здоров’я до такої категорії не відносяться і вказана вимога на них не поширюється.