Про негайне виконання рішення суду про поновлення на роботі

Верховний Суд України в постанові від 01.07.2015 по справі 6-435цс15 сформулював правову позицію щодо процедури і строку виконання роботодавцем рішення про поновлення працівника на роботі.

В ч.6 ст.235 КЗпП України передбачено, що рішення суду про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника, підлягає негайному виконанню.

Виходячи з лексичного значення (тлумачення) поняття «затримка» як «зволікання», «проволока», за змістом норм статті 236 КЗпП затримкою виконання рішення суду про поновлення працівника на роботі слід вважати невидання власником (уповноваженим органом) наказу про поновлення працівника на роботі без поважних причин, негайно, після проголошення судового рішення.

Оскільки зазначена норма права в імперативній формі передбачає негайне виконання рішення суду про поновлення працівника на роботі, відсутність у судовому рішенні вказівки про це не позбавляє рішення його обов’язковості з моменту проголошення.

Отже аналіз зазначених правових норм дає підстави стверджувати, що законодавець передбачає обов’язок роботодавця добровільно і негайно виконати рішення суду про поновлення працівника на роботі. Цей обов’язок полягає у тому, що роботодавець має видати наказ про поновлення працівника на роботі виникає одразу після оголошення рішення суду, незалежно від того, чи буде дане рішення суду оскаржуватися.

Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.