Вилучено форму згоди пацієнта на обробку персональних даних

З метою виконання подання Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини від 02.06.2014 року №1-1014/14-105 та відповідно до Закону України «Про захист персональних даних», наказом МОЗ України №549 від 08.08.2014р. скасовані форми облікової документації, пов’язані із інформованою добровільною згодою пацієнта на обробку персональних даних.

Зокрема, такі форми вилучені  з наказів МОЗ України від 14.02.2012 р. № 110 «Про затвердження форм первинної облікової документації та інструкцій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров'я незалежно від форми власності та підпорядкування», від 30.07.2012 р. № 577 «Про затвердження форм первинної облікової документації, що використовується в медико-соціальних експертних комісіях», від 29.05.2013р. № 435 «Про затвердження форм первинної облікової документації та інструкцій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров'я, які надають амбулаторно-поліклінічну та стаціонарну допомогу населенню, незалежно від підпорядкування та форми власності».

Крім того, в новій редакції затверджено форму первинної облікової документації №003-6/о «Інформована добровільна згода пацієнта на проведення діагностики, лікування та на проведення операції та знеболення» та Інструкцію щодо її заповнення, передбачені наказом МОЗ України  № 110від 14.02.2012 р.  Суть вказаних змін полягає у внесені в зміст даної форми положень про згоду на обробку персональних даних.

Увага! Скасовано ряд наказів МОЗ України у сфері медичних стандартів

Наказом МОЗ України від  08.05.2014  № 310 «Про визнання такими, що втратили чинність, деяких наказів Міністерства охорони здоров'я України» скасовано наказів, які визначали стандарти у сфері охорони здоров’я за різними спеціальностями та напрямками, зокрема:

1) від 28 грудня 1992 року № 198 "Про заходи щодо подальшого вдосконалення медичної допомоги і медико-соціальної експертизи при захворюваннях вуха, горла і носа";

2) від 30 грудня 1992 року № 206 "Про заходи щодо поліпшення організації та підвищення якості кардіологічної допомоги населенню України";

3) від 22 жовтня 1993 року № 221 "Про заходи щодо вдосконалення урологічної допомоги дітям в Україні";

4) від 20 лютого 1995 року № 33 "Про розвиток та удосконалення лікувально-профілактичної допомоги дітям з алергічними захворюваннями";

5) від 05 січня 1996 року № 4 "Про організацію та забезпечення медичної допомоги новонародженим в Україні";

6) від 15 квітня 1998 року № 96 "Про удосконалення заходів щодо попередження захворювань на поліомієліт в Україні";

7) від 27 липня 1998 року № 226 "Про затвердження Тимчасових галузевих уніфікованих стандартів медичних технологій діагностично-лікувального процесу стаціонарної допомоги дорослому населенню в лікувально-профілактичних закладах України та Тимчасових стандартів обсягів діагностичних досліджень, лікувальних заходів та критерії якості лікування дітей";

8) від 18 серпня 1999 року № 209 "Про заходи щодо подальшого удосконалення медичної допомоги дітям із вродженими та набутими захворюваннями щелепно-лицевої ділянки";

9) від 27 жовтня 2000 року № 271 "Про затвердження Критеріїв діагностики і лікування психічних розладів та розладів поведінки";

10) від 22 листопада 2000 року № 305 "Про затвердження Критеріїв медико-економічної оцінки надання стоматологічної допомоги на I, II та III рівнях (амбулаторна допомога)";

11) від 15 грудня 2000 року № 344 "Про затвердження методичних рекомендацій з удосконалення організації медичної допомоги хворим на ВІЛ-інфекцію/СНІД";

12) від 30 липня 2002 року № 297 "Про вдосконалення медичної допомоги хворим з цереброваскулярною патологією";

13) від 28 грудня 2002 року № 502 "Про затвердження Тимчасових нормативів надання медичної допомоги дитячому населенню в умовах амбулаторно-поліклінічних закладів";

14) від 28 грудня 2002 року № 507 "Про затвердження нормативів надання медичної допомоги та показників якості медичної допомоги";

15) від 15 квітня 2003 року № 173 "Про удосконалення лікування хворих на ВІЛ-інфекцію та СНІД";

16) від 05 травня 2003 року № 191 "Про затвердження тимчасових державних соціальних нормативів надання медичної допомоги за спеціальністю "загальна практика - сімейна медицина";

17) від 12 червня 2003 року № 265 "Про внесення змін до Методичних рекомендацій щодо проведення антиретровірусної терапії у дорослих, хворих на ВІЛ-інфекцію та СНІД";

18) від 28 жовтня 2003 року № 499 "Про затвердження інструкцій щодо надання допомоги хворим на туберкульоз і неспецифічні захворювання легенів";

19) від 12 грудня 2003 року № 580 "Про удосконалення лікування хворих на ВІЛ-інфекцію та СНІД";

20) від 15 грудня 2003 року № 582 "Про затвердження клінічних протоколів з акушерської та гінекологічної допомоги";

21) від 29 грудня 2003 року № 620 "Про організацію надання стаціонарної акушерсько-гінекологічної та неонатологічної допомоги в Україні";

22) від 29 грудня 2003 року № 624 "Про затвердження Протоколів лікування дітей зі спеціальності "Дитяча урологія".

Оптимізація системи центральних органів виконавчої влади

 10 вересня 2014 р. Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 442 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади».

Відповідно до даного рішення Уряду реорганізація має відбутись також і серед центральних органів виконавчої влади у сфері охорони здоров’я.

                Зокрема, передбачається:

1. Утворити:

Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, реорганізувавши шляхом перетворення Державну ветеринарну та фітосанітарну службу і приєднавши до Служби, що утворюється, Державну інспекцію з питань захисту прав споживачів і Державну санітарно-епідеміологічну службу та поклавши на Службу, що утворюється, функції з реалізації державної політики, які виконували органи, що припиняються (крім функцій з реалізації державної політики у сфері племінної справи у тваринництві, у сфері гігієни праці та функцій із здійснення дозиметричного контролю робочих місць і доз опромінення працівників), а також функції із здійснення державного контролю (нагляду) за дотриманням вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; здійснення державного нагляду (контролю) у сфері туризму та курортів;

Діяльність новоутвореної служби буде спрямовуватися і координуватися безпосередньо Кабінетом Міністрів  України.

Державну службу України з лікарських засобів та контролю за наркотиками, реорганізувавши шляхом злиття Державну службу з лікарських засобів та Державну службу з контролю за наркотиками і поклавши на Службу, що утворюється, функції з реалізації державної політики, які виконували органи, що припиняються (крім функцій із забезпечення формування державної політики з питань обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, протидії їх незаконному обігу, а також координації діяльності органів виконавчої влади із зазначених питань).

Діяльність новоутвореної служби буде спрямовуватися і координуватися через міністра охорони здоров’я України.

Відповідно на Міністерство охорони здоров’я покладено функції із забезпечення формування державної політики з питань обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, протидії їх незаконному обігу, координації діяльності органів виконавчої влади із зазначених питань;

2. Ліквідувати:

Державну службу з питань протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та інших соціально небезпечних захворювань, поклавши її функції на Міністерство охорони здоров’я;

Центральні органи виконавчої влади, що утворюються шляхом реорганізації інших центральних органів виконавчої влади, є правонаступниками органів, які реорганізуються.

Права та обов’язки центральних органів виконавчої влади, що ліквідуються, передаються відповідним центральним органам виконавчої влади, на які цією постановою покладено функції з реалізації державної політики у відповідній сфері.

Центральні органи виконавчої влади, що припиняються згідно з цією постановою, продовжують здійснювати повноваження та функції у визначених сферах до завершення здійснення заходів з утворення центральних органів виконавчої влади, яким передаються повноваження та функції центральних органів виконавчої влади, що припиняються.

МОЗ затвердило Примірне положення про опікунську раду при ЗОЗ

На виконання статей 7 та 24 Основ законодавства України про охорону здоров'я та з метою удосконалення нормативної бази у галузі охорони здоров'я наказом №517 від 23.07.2014р. МОЗ України затвердило Примірне положення про опікунську раду при закладі охорони здоров'я.

Опікунська рада є громадським консультативно-дорадчим органом, створеним для забезпечення права громадян на участь в управлінні та здійсненні громадського нагляду в сфері охорони здоров'я.

Метою діяльності Опікунської ради є покращення якості та доступності медичних послуг населенню України, сприяння ефективному управлінню та поліпшенню матеріально-технічної бази закладу охорони здоров'я.

Опікунська рада утворюється і припиняє свою діяльність за рішенням керівника закладу охорони здоров'я.

До її складу,  не більше 15 осіб, можуть входити представники закладу охорони здоров'я, громадських організацій та об'єднань, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності.

Склад Опікунської ради виноситься на розгляд керівником закладу охорони здоров'я та обирається на першому засіданні Опікунської ради з урахуванням рекомендацій громадськості.

При цьому працівники закладу охорони здоров'я не можуть становити більше п'ятої частини від загальної кількості членів Опікунської ради.

Строк повноважень Опікунської ради - 3 роки.

Голова Опікунської ради обирається з числа членів Опікунської ради на її першому засіданні. Строк повноважень голови Опікунської ради - 3 роки. Головою Опікунської ради не може бути особа, яка є штатним працівником закладу охорони здоров'я.

Основними завданнями Опікунської ради є:

1) сприяння ефективній діяльності закладу охорони здоров'я шляхом участі у визначенні напрямків його розвитку та підготовці пропозицій по удосконаленню діяльності закладу;

2) участь у плануванні та здійсненні заходів щодо залучення додаткових ресурсів на цільові потреби закладу охорони здоров'я та пацієнтів;

3) залучення коштів, які надійшли у вигляді благодійної допомоги та інших ресурсів, залучення яких не заборонено законодавством України;

4) здійснення громадського нагляду за використанням коштів, що надійшли до закладу охорони здоров'я у вигляді благодійної допомоги та з інших джерел, не заборонених законодавством України;

5) надання потенційним благодійникам об'єктивної та обґрунтованої інформації (рекомендацій) щодо закупівлі медичного обладнання, медикаментів, необхідних для закладу охорони здоров'я;

6) встановлення та підтримка взаємодії закладу охорони здоров'я з відповідними структурами, в тому числі закордонними, та сприяння в організації заходів з обміну досвідом;

7) інформування громадськості про діяльність закладу охорони здоров'я та Опікунської ради;

8) представництво інтересів та захист прав пацієнтів та працівників закладу охорони здоров'я відповідно до законодавства України;

9) інші завдання, пов'язані з розвитком громадянського суспільства, забезпеченням прав на охорону здоров'я та розвитком галузі охорони здоров'я, що мають важливе суспільне значення.

Рішення Опікунської ради мають рекомендаційний характер.