З’явилася нова підстава звільнення посадових осіб

 1 червня 2014 набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів» від 13.05.2014 № 1255-VII (далі — Закон). Відтепер до звичного переліку підстав звільнення з ініціативи роботодавця додано нову підставу — припинення повноважень посадових осіб (п. 5 ст. 41 КЗпП).

Законом внесено зміни до Кодексу законів про працю України (КЗпП), стаття 41 якого доповнена новою додатковою підставою розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу з окремими категоріями працівників за певних умов — припинення повноважень посадових осіб, забезпечивши можливість розірвання трудового договору без наведення у розпорядчих документах власника або уповноваженого ним органу та трудовій книжці працівника причин, що безпосередньо зумовили припинення повноважень посадової особи. Розмір вихідної допомоги у такому випадку становитиме не менше ніж шестимісячний середній заробіток (відповідні зміни внесені до ст. 44 КЗпП).

Відповідні зміни внесені до статті 99 Цивільного кодексу України, відтепер повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.

Змін зазнав й інститут матеріальної відповідальності посадових осіб. Відтепер для посадових осіб передбачено встановлення матеріальної відповідальності не «у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку», на посадову особу може бути покладені відповідальність за не одержаний підприємством, установою, організацією прибуток (зміни внесено до статей 130, 132, 133 КЗпП).

З частини четвертої статті 89 Господарського кодексу України, яка раніше передбачала, що посадові особи за шкоду, заподіяну ними господарському товариству відповідають у межах і порядку, визначених законом та установчими документами, вилучено «та установчими документами товариства», а це означатиме, що відповідальність посадових осіб визначається виключно законом і полягає в обов’язку відшкодувати завдану шкоду, що унеможливить уникнення чи зменшення відповідальності посадових осіб через включення відповідних положень до установчих документів, внутрішніх положень чи договорів.

При звільненні за новою підставою — «припинення повноважень посадових осіб (п. 5 ст. 41 КЗпП)» запис у трудовій книжці не міститиме конкретизації, чим саме обумовлена потреба у розірванні трудового договору з працівником (на відміну від таких підстав, як звільнення за втрату довір’я, за вчинення аморального проступку тощо). При цьому, в якості компенсації для захисту інтересів посадових осіб, законодавчо встановлено мінімальний розмір вихідної допомоги при розірванні трудового договору у зв’язку із припиненням повноважень посадової особи в розмірі середньої заробітної плати за шість місяців (ст. 44 КЗпП).

 P.S. В цей же час даний закон є доволі суперечливий та неоднозначний. Закон виглядає вразливим у теоретичному та практичному плані, оскільки в ньому подекуди простежується спроба врегулювати, з одного боку, суспільні відносини, що складають предмет цивільного права, нормами трудового права, а з іншого, суспільні відносини, що складають предмет трудового права, - нормами цивільного права. 

Зокрема, формулювання додаткової підстави п.5 ст.41 КЗпП України «припинення повноваження посадових осіб» характеризується юридичною невизначеністю, за змістом якого важко встановити коло «посадових осіб», припинення повноважень яких  має слугувати підставою розірвання трудового договору з ініціативи власника. Про перелік таких посадових осіб опосередковано можна здогадуватися.

 Так, невідомо чи ця підстава може застосовуватися до посадових осіб державних та комунальних закладів охорони здоров’я, та до яких саме посадових осіб.